Цього ж року повість
- отримала схвалення
- Івана Білика,
- який побачив у ній
- зародок майбутнього
- широкого епічного полотна
на теми суспільного життя тієї доби, із актуальною, глибокою соціальною проблематикою. Панас Мирний враховує побажання та зауваження критика щодо поглиблення художнього дослідження дійсності, розширення соціального тла: на сторінках рукопису з'являється сцена селянського бунту. Білик пропонує співавторство і приєднується до літературної праці. Прагненням до уважного соціально-психологічного дослідження ситуації продиктоване введення до твору історії села Піски, екскурсів у минуле, лінії панів польських, закріпачення села. Це вже були ознаки романного жанру.
Наступна доповнена версія твору була покликана мотивувати суперечливість і плутаність натури Чіпки, який після щасливого шлюбу з Галею вернувся до розбишацького життя, щоб знов-таки наголосити на соціально-психологічній причинності його "слизької стежки": земська реформа, вибори Чіпки, кривда, заподіяна громадою — йому, чоловікові, який тільки-но почувся господарем і прагнув іншого життя...
Остаточна редакція, зроблена 1875 року,— це вже був багатогранний епічний твір, збудований довкола трагічної історії Чіпчиного мимовільного самознищення, мотивованого рядом соціально-психологічних факторів, сповнений болісних роздумів про сутність людського життя, про шляхи до правди, справедливості, щастя. Поява роману "Коли ревуть воли, як ясла повні?" постановкою проблематики, заявленої вже у назві, глибиною аналізу, всім художнім ладом твору засвідчила талант Мирного-романіста, масштабність мислення його порадника — брата і відомого критика та громадського діяча Івана Білика, а також плідність їх співпраці, що дала українській літературі серйозний, вдумливий, справді епічний твір.
Статистика
Гугл-форма
Немає коментарів:
Дописати коментар